» » » Курсовая работа по экономической кибернетике

Курсовая работа по экономической кибернетике


...









Такий нормативний документ – Закон України "Про підприємництво" (4) визначає правові основи здійснення підприємницької діяльності в Україні, розкриває сутність підприємництва, його субєкти й обєкти, організаційні форми, обмеження в здійсненні підприємницької діяльності. Окремим поділом виділені умови здійснення підприємницької діяльності і порядок державної реєстрації.
Будь-яке підприємство при організації фінансово-господарської діяльності, спирається на Закон України "Про оподаткування прибутку підприємства". (5) Він містить у собі такі питання, як обкт і субєкт оподаткування, тобто визначає з чого утворюється прибуток підприємства, хто є платником податку. Так само в законі розкриті поняття валових втрат і прибутків підпрємства, амортизаційних відрахувань. Цей закон дуже важливий, тому що визначає сутність доходів і витрат, що дозволяє будь-якому підприємству відповідно до закону визначити суму оподаткованого прибутку.
Закон України "Про господарські товариства" (6) визначає організаціне, економічне, правові норми утворення господарських товариств. У законі сказано, що акціонерні товариства утворяться на основі встановленого договору і статуту. Установчі документи повинні містити в собі зведення про вид діяльності, склад засновників, назва, місце перебівання, розмір і порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутку і збитків, склад і компетенцію обєднання.
Закон України "Про цінні папіри і фондову біржу" (7) упорядкує види цінних паперів, що можуть бути випущені в Україні. Законом затверджується, що акціонерне товариство, що прийняло внеску вкладчиків повинно розподілити між ними ації відповідно їхнім внеска і виплачува по акціях відповідні диведенти.
При розгляді даної теми використана Інструкція "Про порядок заповнення форм річної звітності" (8). У ній утримуються дані про слушність занесення в окремі статті власного капіталу їх складових, а так само дана їхня оцінка.
Переглянуті документи були прийняти в період переходу до ринкових відносин, але вони незадовольняють цілком вимогам сучасного обліку, який був орієнтован на міжнародні стандарти. У звязку з цим 16 липня цього року був прийняти Закон "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (9), яким законодавче закріплено орієнтацію бухгалтерського обліку і звітності на застосування міжнародних стандартів фінансової звіьтності. З метою реалізації йього Закону КМУ затвердив "Програму реформування бухгалтерського обліку" (10), а МФУ затвердило Перелік та терім затвердження і запровадження у практику положень (стандартів) бухгалтерського обліку ПБО 10. ПБО 5 "Звіт про власний капітал" надає узагальнену за звітний рік інформацію про зміни (збільшення, зменшення) статутного фонду, капіталу, пайового капіталу, додаткового, резервоного, несплаченого і вилученого капіталу, а також про нерозподільний прибуток. Додаткова інформація розкриття якої в поясненнях звіту вимагається ПБО 5, висвітить призначення та умови використання всіх елементів власного капіталу підприємства.
Перехід України на міжнародні стандарти обліку вимагає відповідні зміни діючої системи бухгалтерського обліку. Це надається перш за все у Плані рахунків, в якому власний капітал уявляє собою рахунки 4 класу. 4 клас обєднує дві групи рахунків: до першої групи належать рахунки 40-46, які призначенні для визначення та відображення в балансі величини власного капіталу. Друга група рахунків (47-49) призначена для обліку джерел фінансування майбутніх витрат та платежей, які мають цільове призначення. Новий план рахунків буде використаний з 1.01.2000 р.
Це основні зміни та доповнення в нормативно-законодавчій базі України, які стосуються питаннь обліку власного капіталу.
В сучасних умовах важливим моментом для господарських підприємств є прийняття Закону "Про власність" (1), в якому розглядається сутність, поняття "власність", дається загальна характеристика усіх форм власності, які існують на Україні. А також відповідно форм власності відображенні організаційні форми підприємств, тобто види підприємств.
Положення "Про проведення індексації балансової вартості основних фондів" (11) регламентує питання власного капіталу як додатковий капітал, який відіграє дуже важливу роль у діяльності підприємства.
Тому в третьому підрозділі розглянуте питання складу влансого капіталу та його економічна сутність.


І.І. Іванов дає таке визначення капіталу: "Власний капітал (власні вкладення) – це власні джерела підприємства, що без визначеного терміна повернення внесені засновниками або залишеі ними на підприємстві з чистого прибутку" (13, с.20). Таким чином, власний капітал складають: статутний-зареєстрований фонд, резерв майбутніх витрат, резервний фонд, резерв майбутніх витрат і платежів, нерозподілений прибуток минулих років і інші фонди і резерви. Складового власного капіталу відображають: суму, що власники передали в розпорядження підприємства як внески, або залишки у формі нерозподіленного прибутку, або яку суму одержало підприємство з боку без повернення від інших фізичних або юридичних осіб у свої розпорядження.
Показник – власний капітал – є одним з істотних і важливих для підприємства показників, оскільки показує зебезпеченість коштами для функціювання підприємства, кредитоспроможність (це критерій наявності достатньої кількості власного капіталу для покриття наявних у підприємства кредитів) і платоспроможність (це наявність власних оборотних коштів для покриття боргів і платежів підприємства).
Необхідно відмітити, що складові елементи власного капіталу на підприємствах державної чи казенної форми власності створюються під контролем міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють планування і фінансовий контроль за господарською діяльністю, визначають порядок використання чистого прибутку. Статутний фонд таких підприємств – це сума джерел коштів, переданих державою на баланс підприємства для здійснення господарювання. А інші елементи власного капіталу формуються згідно нормативів розподілу чистого прибутку, затвердженних державною установою.
Підприємства інших форм власності (колективної, приватної) створюють власний капітал самостійно, згідно законодавчої бази України.
В Україні, як і у світовій практиці, при формуванні власності (капіталу) засновників підприємства (якщо воно АТ, ТОВ, кориорація або холдингова компанія) за економіко-правовим характером розрізняють два поняття:
вклад;
додаткові внески заснвників (учасників).
Вклади та додаткові внески виконують різні функції. Для того, щоб зрозуміти ці функції, сліді спочатку зясувати складові елементи власного капіталу.
Власний капітал засновників (учасників) поділяється на дві частини: реєстрований та нереєстрований. Перший (реєстрований) – це фонди та резерви, створенні підприємством в процессі господарювання, а також нерозподілений прибеток (непокритий збиток).
Усі складові є власністю засновників (учасників). Але вклади виконуються набагато більше функцій і мають значно глибший зміст, ніж просте внесення додаткових коштів (майна), в тому числі і шляхом залишання у складі власного капіталу нерозподіленого прибутку.
Вклад – це частка засновника (учасника) у статутному фонді (капіталу) підприємства. Вклад виконує такі функції:
а) забезпечує інвестування діяльності підриємства (це першочергове джерело формування майно підприємства);
б) регулювання відносин власності (тобто розподіл майна, виробленої продукції, державного прибутку тощо). Це особливо важливо при виході учасника (засновника) з підприємства;
в) управління підприємством, оскільки кількість голосів дорівнює (пропорційно) часткам (вкладам).
Формування статутного фонду (капіталу) за рахунок вкладів засновників (учасників) є обовязковим елементом установчих документів підприємства. Сума статутного фонду (капіталу) підлягає обовязковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць. Рішення про збільшення (або зменшення) штату підлягає обовязковій реєстрації. Сума статутного фонду (капіталу) за балансом підприємства не може бути іншою, ніж та, яка зареєстрована в державному реєстрі. Не вкладені кошти засновників (учасників) показуються в активі балансу.
Необхідно відмітити, що акціонерним рахується товариство, що має статутний фонд, розподілений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, що несе відповідність по забовязаннях тільки своїм майном. Акції розподіляються між засновниками пропорційно їх вкладам. Таким чином, статутний фонд є акціонерним капіталом підприємства. Потім він може бути збільшений шляхом додаткової емісії акцій та реалізації їх між засновниками (учасниками) (14, с.27).
Що стосується переєстрованого капіталу, що додаткові грошові внески або майно засновників (учасників) можуть бути спрямовані для розвитку підприємства, закупівлі товарно-матеріальних цінностей, покриття збитків тощо.
Вартісна оцінка вкладу становить частку засновника (учасника) у статутному фонді (капіталі), тоді як додаткові внески, крім спеціально обумовлених випадків самими засновниками, не впливають на її розмір.
Додатковий внесок – це частка засновника (учасника) в інших формах власного капіталу підприємства (резервному, страховому або іншому фонді) та нерозподіленому прибутку (непокритому збитку) минулих років. Це означає, що додаткові внески, які робляться або в резервний (страховий капітал), або до нерозподіленого прибутку (шляхом) залишення неспожитої частки прибутку поточного року), виконують лише першу функцію, тобто функцію інвестування.





Що стосується додаткових внесків, то вони є добровільними. Їх внесення приймаються простою більшістю голосів засновників (учасників).
Вносяться вклади до статутного фонду чи просто додаткові внески до власності (капіталу) – це дуже важлива різниця. А для побудови бухгалтерського обліку власності має першорядне значення.
Для кожного складового власного капіталу у бухгалтерському обліку планом рахунків виділено окремий рахунок з відповідною назвою. Усі рахунки обліку власного капіталу є пасивними і можуть мати тільки кредитове сальдо. Взаємозвязок власного капіталу з рахунками бухгалтерського обліку показан на рис. 1.1.






Табл. 2.1.




Таблиця 2.3




виплати з бюджетного рахунку, витрати, які списуються за рахунок фінансування (з кредиту рахунка 55 "Інші рахунки в банках").
Кошти фонду використовуються також на підготовку кадрів і фінансування винахідництва кадрів і фінансування винахідництва, а також на виплату компенсацій на дітей і часткове відшклдування малозабезпеченим сімям члени яких працюють на ЗАТ "ВПФ".
На державних підприємствах до складу власного капіталу входять і амортизаційний фонд. По ст. "Амортизаційний фонд" підприємство, яке має рахунок 86 "Амортизаційний фонд" показує залишок засобів, нарахованої амортизації основних засобів. Для аналітичного обліку таких сум застосовуються субрахунки 86/1 "По власним основним засобам" і 86/2 "По арендованим основним засобам".
Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів розуміють поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або покраження, на зменшення коригованого прибутку в межах норм амортизаційних відхилень, які встановленні цією статтею.
Суми амортвідрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.
Балансова вартість групи основних фондів на початку звітного періоду розраховується по формулі:
Б(а)=Б(а-1)+П(а-1) -А(а-1) , де
Б(а) – балансова вартість групи на початок звітного періоду;
Б(а-1) – балансова вартість групи на початок періоду, слідуючим за звітним;
П(а-1) – сума витрат, які витрачені на придбання основних фондів, здійснення кап. ремонтів, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів на протязі періоду, слідуючим за звітним;
В(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів на протязі періоду, слідуючим за звітним;
А(а-1) – сума амортвідрахувань, які нараховані у період, слідуючим за звітним.
Норми амортизації, які встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (налогового) періоду в слідуючих розмірах (у розрахунку на календарний квартал):
група 1 – 1,25%;
група 2 – 6,25%;
група 3 – 3,75%.
На базовому підприємстві амортизаційний фонд не входить до складу власного капіталу, тому розгляд питання формування та використання на практиці амортизаційного фонду неможливо.
Розгляд обліку фондів і резервів підприємства свідчить, що їх бажає бути кращим, тему що багато з них фондів не мають джерела утворення (прибутку), інші ж недостатньо фінансуються, і як наслідок, фонди і резерви не виконують цілком своїх функцій і свого призначення. Тому далі доцільно переглянути облік фінансових результатів підприємства і використання прибутку.
2.4 Облік фінансових рехультатів підприємства і використання прибутку

Результатом діяльності підприємства є (прибуток) або збиток. Прибуток в основному утворюється за рахунок результатів реалізації продукції (товарів), робіт, послуг і інших матеріальних цінностей.
Облік прибутку і збитків ведеться на рахунку 80 "Прибуток і збиток". У аналітичному обліку прибуток і збитки групуються по видам продукції, видам діяльності, статтям прибутку і збитку.
По кредиту рахунку 80 відображається прибуток, а по дебету-збитки і втати. Загальний прибуток підприємства утворюється за рахунок:
процентів до отримання;
прибутки (збитки) від реалізації основної продукції;
фінансового результату від іншої реалізації;
позареалізаційного прибутку (збитку) підприємства;
доходів від володіння корпоративними правами.
Під прибутком від реалізації продукції розуміють перевищення виручки від продукції без ПДВ і акцизу над витратами на виробництво і реалізацію, що включаються в собівартость продукції. У протилежному випадку підприємство одержує збиток. Прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського (року).
Прибуток (збиток) від позареалізаційних операцій є сума засобів, отриманих (витрачених) підприємством вді позареалізаційних операцій і зменшена на суму витрат по цих операціях. До таких операцій відносять реалізацію основних засобів (І гр.), товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів і цінних паперів.
Фінансовим результатом від іншої реалізації є прибуток (збиток) отриманий від реалізації товарів (робіт, послуг), що відносяться до продукції неосновного виду діяльності. Но ЗАТ "ВПФ" до таких товарів відносять: ширпотреб, ковдри, трикотажні та швейні вироби.
Результатом реалізації продукції основної діяльності визначається щомісяця, як різниця між виручкою від реалізації (кредитовий оборот рахунка 46) без ПДВ і акцизу і фактичної собівартості реалізованої продукції (дебетовий оборот 46 рахунку). Результат відносять на рахунок 80:
Дт 46 Кт 80 – прибуток;
Дт 80 Кт 46 – 2270000 грн., збиток.
Таким чином, підприємство від основної реалізації має збиток. По позареалізаційних операціях отриманий прибуток. При продажі основних засобів, товарно-матеріальних цінностей прибуток 29000 грн., решта окремого майна в оренду – 14000 грн. Тому балансовий збиток склав 2227000 грн., але зважаючи на те, що підприєством було використано в рахунок прибутку ще 775000 грн., що загальні збитки звітного 1998 року склало 3002000 грн. (дод. ).





Витрати на виробництво продукції склали 3585000 грн., а загальні витрати по підприємству – 5576000 грн. (дод. ), і якщо порівняти ці дані з виторгом від реалізації продукції (1586000 грн.), то стає ясно, як утвориися такі великі суми збитків (1586000 – 5576000 грн.).
Документи по фінансових результатах у загальному виді відображен на рис. 2.2.




Важливим шляхом до вдосконалення обліку в Україні є новий План рахунків, де власний капітал відображається рахунками 4 классу. Вони мають слідуючі коди, назви та застосування:
рахунок 40 "Статутний капітал" призначений для обліку власників (учасників) підприємства, величина яких зафіксована в його статутних документах;
рахунок 41 "Паєвий капітал" буде застосовуватись підприємствами, в яких замість статутного капіталу (кредитні союзи та інші) або наряду з ним (наприклад, підприємства потреб кооперації) частка власного капіталу формується у вигляді паєвих внесків;
рахунок 42 "Додатковий капітал" призначений для обліку іншого капіталу, внесеного учасниками (емісійний доход та інше) або отримання коштів в процессі діяльності підприємства в результаті дооцінки його активів, безкоштовного отримання майна та інше;
рахунок 43 "Резервний капітал" буде використаний для відображення суми резервів, які утворюються за рахунок чистого прибутку згідно з діяючим законодавством;
рахунок 44 "Прибутки і збитки нерозподілені" призначений для накопичення чистих фінансових результатів діяльності підприємства.
Використання прибутку на виплату дивідентів або для створення резервного капіталу на протязі звітного періоду буде відображатися по дебету субрахунку 44/2 "Прибуток, використаний в звітньому номері" в кореспонденції згідно з рахунком 67 "Розрахунки з учасниками" або 43 "Резервний капітал".
Треба відмітити, що інші витрати, які сьогодні роздивляються як використання прибутку (відрахування в фонди заохочення та розвитку, податки з прибутку та інші) будуть відображатися як витрати на відповідних рахунках (23, 90, 91, 93 та інші). В кінці року сальдо субрахунку 44/2 буде снижуватися за рахунок нерозподіленого прибутку в дебет рахунку 44/1.
Рахунок 45 "вилучений капітал" призначений для відображення фактичної собівартості акцій власної емісії або долей, які викуплені товариством у його учасників. Цей рахунок є регулюючим контрпасивним рахунком до інших рахунків власного капіталу, а його сальдо віднімається при визначені підсумку власного капіталу в балансі.
Рахунок 46 "Несплачений капітал" буде використаний для відображення дебіторської заборгованності учасників по внескам в капітал підприємства. Сальдо цього рахунку також віднімається при визначенні підсумку власного капіталу в балансі.
Інша група рахунків (47-49) призначена для відображення обовязків підприємства, для яких сума або час майбутніх платежів не визначені. Цей рахунок в значній мірі буде виконувати функцію діючого рахунку 89 "Резерв майбутніх витрат і платежів". Але треба підкреслити, що рахунок 47 призначений для обліку реальних обовязків, які витікають з вже зроблених операцій (наприклад, реалізація подукції з гарантією).
Що стосується фондів заохочення та розвитку, облік яких в теперішній час ведеться на рахунку 87 "Фонди економічного призначення", то підприємство має витрачати грошові кошти на вказані ціни, але це ще не є реальним обовязком з точки зору бухгалтерського обліку.
Тому грошові засоби, фактично витрачені на заохочення, соціальний або виробничий розвиток, необхідно відносити на витрати у тому періоді, коли були здійсненні відповідні заходи або виплати.
Рахунок 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" є аналогом діяючого рахунку 96, так як визначений для обліку грошових засобів, які отримані від інших фізичних та юридичних осіб (в тому числі гарантії, субсидії) для здійснення заходів цільового призначення. Але механізм використання рахунку 48 дуже відрізняється там, що в дебет цього рахунку не будуть списуватиися витрати на здійснення заходів цільового призначення. Сума отриманого фінансування є часткою доходу підприємства, тому рахунок 48 буде кореспондуватися по дебету з кредитом відповдного рахунку классу 7.
У випадку вінансування капітальних вкладень сальдо рахунку 48 списується на рахунок 69 "Доходи майбутніх періодів" та вже з цього рахунку буде поступово списуватися на доходи відповідного звітнього періоду одночасно з амортизацією обєкта капітальних вкладеннь. Такий підхід обумовлений принципом відповідності дозоду та витрат, на якому засновується новий План рахунків.
Ще одним важливим аспектом нового Плану рахунків є перехід від фондового обліку, до обліку капіталу як долі активів, які належать власникам (учасникам) підприємства. У звязку з цим проект Плана рахунків не передбачає рахунків або субрахунків для відображення прибутку (або інших джерел), використаного на капітальні та фінансові вкладення.
Для цілей контроля за ефективним використанням грошових засобів призначений "Звіт про рух грошових коштів".
Рахунок 49 "Асигнування з бюджету" буде використовуватися виключно бюджетними організаціями.
Проаналізувавши Закон і стандарти можна зробити висновок, що бухгалтерський облік в Україні зробив значний крок вперед до переходу на загальні, прийняті в світотівй практиці стандарти.
Умови функціювання ринку вимагають особливої мобільності, оперативності в отриманні управлінських рішень, точності при обробці великих обсягів облікової інформації. Поява компютерів і відповідного програмного забезпечення дала можливість вирішувати задачі і проводити глибший аналіз явищ. Тому, бухгалтерський облік є обєктом компютерізації.





При організації обліку влансого капіталу на підприємстві ЗАТ "ВПФ" не складають зведених даних по фондам. Тому треба продемонструвати таку можливість на прикладі фондів спеціального призначення (дод. ). Перелік первиної інформації для складення такого документу наведений у табл. 2.9. Більш точне і повне описання документообігу вланого капіталу, в часності фондів спеціального призначення надано та відображено в табл. 2.10.

Таблиця 2.9


Аналіз власного капіталу буде зроблений на основі ж/о 12, ф. №1, 2, 3, Головній книзі, тому що в цих документах найбільш відображені аналітичні дані.
На початку аналізу відокремим власний капітал від інших джерел фінансових ресурсів підприємства (табл. 3.1.).
За даними табл. 3.1 очевидно, що власний капітал АТ “ВПФ”дорівнює 76820 тис. грн. і 88486 тис. грн. відпівідно на початку і кінець року, тобто його розмір збільшився під кінець року на 11666 тис.грн., що складає 2,35%.
Дані табл. 3.1 свідчать про те, що власний капітал є основним джерелом фінансових ресурсів підприємства, його питома вага склала на кінець року 90,45% до загального розміру фінансових ресурсів. Це свідчить про те що підприємство у разі потреби, при ліквідації зможе покрити свої борги за рахунок власного капіталу. Темп росту власного капіталу 115,2%, що вище, чим у джерел майна в цілому. Це свідчить про швидке збільшення розміру власного капіталу в господарській діяльності підприємства.
Таблиця 3.1



Коефіцієнт фінансування (Кф), який показує в якому розмірі майно підприємства фінансується за рахунок різномінітних джерел, не має обмежеть, тобто, чим він вище, тим надійна позиція кредиторів (44, с.257). Його збільшення на 2,07 свідчить про те, що майно підприємства в здебільшого формується за рахунок власних засобів.
Коефіцієнт інвестування (Кі) показує на скільки власні джерел формуються інвестиції Ат. Як очевидно з табл. 3.3., частка власних засобів у виробничих фондах збільшилось на 23% під кінець року і склала 120%.
Коефіцієнт оборотності (Ко) показує швидкість обороту власного капіталу, що для АТ “ВПФ” значить активність засобів, яким ризикують акціонери. Ріст Ко (з 2% до 6%) означає підвищення мірою забезпечуватися кредитами і відповідно знижувати частку власників у загальному капіталі підприємства.
Зменшення на 0,03 коефіцієнта співвідношення позикових і власних засобів (Кс) свідчить, про збільшення розміру капіталу і його активності. Коефіцієнт покриття власними засобами знаходяться в межах нормативного обмеження (0,8), це свідчить про повну заможність власним капіталом господарської діяльності підприємства.
На підставі зроблених розрахунків можні зробити висновок, що фінансове положення ЗАВ "ВПФ" щодо власного капіталу значно поліпшилося під кінець року в результаті збільшення його на 11666 тис. грн. або 15,19%. Головною причиною цього явилося збільшення додаткового капіталу на 10419 тис.грн. (12,61%) і збільшення резерву майбутніх витрат і платежів (на 25 тис.грн. або 21,35%). Для більш глибокого аналізу власного капіталу необхідно зробити детальний аналіз його складових, а так само їх динаміку впливу на розмір власного капіталу.


Таблиця 3.5


фонди цільового фінансування
резерв майбутніх витрат платежів 


проект А
проект Б 


Середній рівень власного капіталу за данний період складає 82516 тис. грн. Закономірність зміни власного капіталу можна охарактеризувати за допомогою казникової лінії (пораболи): Y=66561,5+390,646X+120,720X2,
яка на 99,6% зглажує ряд динаміки (коефіцієнт детермінації = 99,56%), тобто виключає вплив випадковості.
Відхилення теоретичних рівнянь (значень ряду) від емперичних уявляє собою різні велечини. Так, найбілше відхилення наблюдається в ІІ кварталі 1997 року (+859,7 тис.грн.), що складає 1,174%, а найбільше в IV кварталі 1996 року і складає 7,363% (–954,6 тис.грн.). Це вказує на відповідну різницю між теорією та практикою.
Коефіцієнт кореляції служить для виміру тісноти взаємозвязку між аналізованими признаками та його значення дорівнює 0,9997808, що вказує за шкалою Чеддока на тісний прямий взаємозвязок між вивчаємими величинами власного капіталу.
Таким чином, аналіз власного капіталу за три роки на базі ЕОМ дає наглядне явище про характер власного капіталу та дозволяє простежити динаміку зміни та встановити основну тенедунцію збільшення влансого капіталу (дод. ).
Для виявлення факторів, які впливають на величину власного капіталу необхідно провести кореляційно-регресійний аналіз, тобто побудова та аналіз однофакторних та багатофакторних регресійних моделей за допомогою ЕОМ (дод. ).
Використання кореляційно-регресійного аналізу в економічних умовах потребує проведення перевірки відповідності вихідних даних вимогам цього методу. Спочатку розрахувуються статистичні характеристики вивчення сукупністі (X1, X2, Y), де X1, X2 є факторними показниками, а Y – результативним. На основі обробки вихідної інформації на ЕОМ має статистичну характеристики, які наведені в пункті 2 (дод. ). З цього видно, що вихідна інформація є однородною та пригодна для подальшого вивчення., так як розраховані показники варіації (Vy=4,32%, Vx1=0,91%, Vx2=0,71%) є меншими ніж Vкрит. - 35%.
Перевірка на нормальність розподілення вихідних даних проводиться шляхом порівняння асиметрії і ексцесів з їх помилками. При відповідності закону розподілу повинно додержуватися нерівності:

на основі п. 3.1 (дод. ) маємо відповідність всіх змінних нормальному закону розподілу. Перевірка незалежності явищ результатного признаку (див. п. 3.2 дод. ) проведена по критерію Дарбіна-Ватсона і показала на значимість автокореляції. Це підтверджується і по критерію коефіцієнта Стюдента (Твич.>Ттабл.).
Перевірка статистичної незалежності (мультіколінеарності) факторів проведена за допомогою критерія ХИ-квадрат. Вона показала наявність мультиколініарністі (див. п. 3.3.1, дод. ).
Парна оцінка взаємозвязку факторів показала наявність тісних взаєзвязків між ними, що підтверджує корні коефіцієнти кореляції і детермінації (див. п. 3.3.2, дод. ). При будуванні багатофакторної регресійної моделі важливий правильний вибір ряду рівняння, яке описує залежність результативного показника (y-власний капітал) від прийнятих факторів (Х1 – обсяг реалізованої продукції). Для (Y) оптимальна лінійна формула взаємозвязку з вивчаємими показниками, яка має вигляд:
Y=A0+A1X1+A2X2 (2)
де А0 – вільний член рівнянні;
А2 і А1 – коефіцієнти рагресії.
На основі обробки вихідних даних на ЕОМ має значення коефіцієнти, які наведені в п. 5.2 (дод. ).
З усього видно, що А0=6446, А1=2798, А2=-1622, тоді рівняння приймає вид багатогранної регресії:
Y=6446+2798X1+(-1622)X2
Отримані показники адекватності рівняння наведені в п. 5.4. (дод. ) свідчать, що коефіцієнт багатограної кореляції (R) дорівнює 0,55968.
Перевірка R провдена по кретерію Фашера (F), яка показала, що кореляція вміру. Але так, як Fвич.
Точність отриманого рівняння регресії можна перевірити і по відносній помилці (Е), якщо вона ( 5, то рівняння достатньо точне. Середня відносна помилка в нашому випадку дорівнює 2,74%, а максимальна відносна помилка – 6,84%. Це говорить про неповну надійність данного рівняння, тобто воно не є точним.
Розраховані також показники еластичності, які відображають зміну Y при змінах X1 та X2 на 1%. Дані п. 5.7 свідчать, що величина власного капіталу збільшиться на 9,324%, якщо збільшиться обсяг реалізованої продукції, і зеншитися на 9,099%, якщо витрати на виробництво продукції збільшаться на 1%.
Таким чином, регресійна модель має середні оціночні показники і рекомендуються для попередньої оцінки виливу даних факторів на величину власного капіталу.
З зробленої роботи можна зробити висновок, що багатофакторний кореляційний аналіз має важливу наукову і практичну значимість. Він дозволяє вивчити закономірності зміни результативного показника в залежності від поведінки різних факторів, визначити їх вплив на величину результативного показника, встановити, які з них є основними, а які другими. Цим досягається більш обєктивна оцінка діяльності підприємства, більш точне та повне визначення внутрі господарського резервів і планових показників.


При виконанні роботи і вивчені методики обліку й аналізу власного капіталу були використані данні ЗАТ "ВПФ", що виступало в ролі базового підприємства.
У випускній роботі була розглянута діяльність акціонерного товариства за звітний період (1998 рік), дана оцінка його фінансового стана і характеристика його діяльності.
Нами надана економічна природа власного капіталу. його сутність, значення, а також структурні елементи. Крім цього розглянута система рахунків і аналітичних показників, що охоплює складові власного капіталу й умови його збільшення або зменшення.
У ході вивчення особливостей обліку власного капіталу на базовому підприємстві, у роботі є присутнім характеристика діяльності акціонерних підприємств у цілому й особливості даного обєкту обліку для дослідження.
Слід зазначити що, для слушності методики веденя обліку необхідно ознайомлення і вивчення законодавчої бази і нормативів, що регулюють облік власного капіталу. Тому в роботі розглядається перелік нормативних документів, що регламентують облік досліджуваної проблеми і дана їх стисла характеристика.
Розгляд обліку власного капіталу почато з організаційних принципів, на прикладі роботи фінансово-розрахункового сектру, який займається обліком та контролем формуванням і використанням власного капіталу. Найважливіша складового власного капіталу – статутний фонд, тому порядок його обліку дуже важливо.
Його розмір зареєрестрований у статуті підприємства і складає 1028950 грн., він залишається незмінним, за вийнятком випадку переєстрації за рішенням засідання фундаторів. Були розглянуті випадки зменшення або збільшення статутного фонду, а також процесс його формуання.
Облік фондів і резервів підприємства, що входять до складу власного капіталу подані в роботі обліком: резервного фонду, що відсутні на ЗАТ "ВПФ", через відсутність джерела фінансування – прибутку; додаткового капіталу (93061 тис. грн. на кінець звітного року), по кредиту 88 рахунку відбувається його формування і збільшення, по дебету – використання коштів фонду; фондів спеціального призначення і цільового фінансування (у балансі сума усього 102000 грн.), серед яких фонди економічного стимулювання, що не мають джерела формування прибутку, тому сума, дебетована на 87 рахунок списується наприкінці періоду в дебет 80 рахунка, тобто збитки (що не було відображено в обліку наприкінці звітного періоду); резерв майбутніх витрат і платежів, що враховуються на 89 рахунку і використовують на оплату відпусток і використовуються на оплату відпусток і ремонту що забезпечує безперебійну роботу виробничих цехів, а формуються засоби фонду і резерву розглянуті документи по їх обліку, показані проводки по їх формуванню і використанню засобів, продемонстровані напрямки використання і цільове призначення фондів і резервів.
Облік фінансових результатів показний в аналітичному розрізі, а також формування прибутку (збитку) розглянуті теоретично з підкріпленням данними підприємства (збиток звітнього року склав 3002000 грн., минулих років – 4399000 грн.).
Власний капітал знаходить широке відображення у формах звітності. Правильне формування звітних даних має велике значення, тому важливо роздивитися й охарактеризувати звітні відомості по власному капіталу і повному його відображення в балансі, у звіті про фінансові результати й в звіті про фінансово-майновий стан підприємства.
Розгляд аналізу власного капіталу почато зі складу, структури і його динаміки. Аналіз показав, що розмір власного капіталу збільшився на 11666 тис.грн. (15%), це обумовлено збільшенням окремих його складових (додаткового капіталу на 10419 тис.грн., що складає 13% резерву майбутніх витрат і платежів на 25 тис.грн. (31%)).
Далі був розглянутий аналіз структури і склад складових частин власного капіталу. Аналіз фондів і резервів підприємства, складається з аналізу: резервного фонду, що відсутній на ЗАТ "ВПФ", через відсутність джерела фінансування – прибутку; додаткового капіталу (93061 тис.грн. – на кінець звітного періоду); фонду спеціального призначення і цільового фінансування (у балансі сума усього 102000 грн.), серед яких фонди економічного стимулювання, що не мають джерела формування прибутк; резерв майбутніх витрат і платежів, що використовують на оплату відпусток і ремонту, що забезпечуює безперебійну роботу виробничих цехів. По кожному фонду і резерву розглянути первинні документи і бухгалтерські реєстри – джерела аналізу, у яких відображені напрямки формування і використання засобів і цільове призначення фондів і резервів.
Аналіз фінансових результатів показний в аналітичному розрізі. В роботі розглядається порядок формування прибутку (збитку) теоретично з підпкріпленням даними підприємства (збиток звітнього року склав 3002000 грн., минулих років – 4399000 грн.), а так сам використання прибутку, що збільшує суму збитків. Аналіз збитків був зроблений за допомогою ЕОМ і програми "Загальнй аналіз рядів дінаміки", що показав тенденцію збитків до збільшення. За допомогою програми був отриманий прогнозний результат на І квартал 1999 року, максимальна сума якого склала 730 тис. грн., що в порівняннях з IV кварталом 1998 року більш на 130 тис.грн. або 21%. У процесі аналіз був виявлений головний фактор, що впливає на розмір збитків – це негативна рентабельність усіх видів випускаємої продукції. Іншими словами продукція ЗАТ "ВПФ" збиткова, тому чим більше обсяг зробленої продукції, тим більший збиток одержує підприємство. Якщо підприємство може підвищити рентаббельність продукції за рахунок зниження її собівартості, збільшення відпускної ціни й отримання нових ринків збіту, то воно може мати прибуток і можливість покращити своє фінансове становище і збільшити розмір власного капіталу. Тому що збитковітсь не дає підприємству працювати на повну потужність, виконувати в повному обсязі виробничу програму. При відсутності прибутку неможливо формування фондів і резервів відповідно до затверджених нормативів, у чому відповідно до затверджених нормативів, у чому ми переконалися на прикладі базового підприємства.





У процесі написання курсової роботи використані документи підприємства ЗАТ "ВПФ", основна частина яких виконана з використанням ЕОМ, тому що на підприємстві переважає автоматизована форма обліку. Тому, у роботі приведений приклад використання ЕОМ в обліку з розкриттям деяких особливостей методології упорядкування документів за допомогою компютерної програми “Excel” з серії допоміжніх програм "Microsoft Office". А так само приклад використання ЕОМ в аналізі в підтвердження ефективності цієї форми керування з розкриттям деяких особливостей методології одержання прогнозних і аналітичних матеріалів за допомогою програм “Аналіз рядів динаміки” і “Аналіз багатофакторних регресійних моделей”.
Таким чином, слід зазначити, що підприємство має у своєму розпоряджені трудові, матеріальні ресурси, має основні фонди й оборотні, що є перспективою його подальшого розвитку за допомогою надійної системи керування і наявності висококваліфікованих облікових кадрів.


скачать dle 11.0фильмы бесплатно
загрузка...

Внимание! Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.